Ну і як ведеться, короткий звіт про цьогорічний Перевал Бобікуса.
Ми не планували робити нічого гучного, просто день-два поспілкуватись біля вогню, за можливості кількома машинами віддати данину горам, прибравши водоспади. Але якось вже так вийшло, що захід зайняв всі 4 дні, і, мушу сказати, не дарма. Коротко про деталі.
Почалося все з гарної погоди, ми вибрали будній день для взяття перевалу, це б забезпечило нам виїзд на Парашку за відсутності піших туристів. На штурм перевалу погодилось небагато машин, виступили тільки 3 найбойовіші екіпажі. Це теж давало шанс зекономити час і прорватись через Перевал ще за сонця. Цікаво, що цього року серед бойових машин була й Елька Танкіста, щоправда на Малатесті, рідкісне поєднання, але ці колеса зробили з неї танка, ніхто і не вірив що вона там пройде.

Розпочали з доброї справи.


Далі перетнули межу Національного Парку, де за найменшу шкоду природі, наприклад, за розпалювання вогню, світить кримінальна відповідальність. І що ми там побачили? Правильно, як завжди, паких поціновувачів реліктових хвойних лісів:

Хоча з іншого боку вони робили і добру справу - трасу для тріалу. Правда вона чомусь не сподобалась двом останнім екіпажам і вони вирішили її зіпсувати на ніц

Далі почався вже відомий всім поціновувачам перевалу автобанчик, що цікаво лісоруби в один голос казали "ви там не проїдете" (кажу чесно - я їм за це не платив).


Ну і вуаля - Перевал Бобікуса взято!

Але найбільший сюрприз виявився попереду - через дощове літо спуск виявився розмитим і навіть важчим за підйом! Скільки радості було в очах дітей)






Потім нас чекали ще і полоси штучних перешкод

Скоро продовжу...
Сообщение отредактировал scirocco: 04 September 2014 - 17:53