Сообщений в теме: 13

[CHE]

Может кто сталкивался с таким, или просто знает. Чернобылец 2 кат. (по закону освобожден от уплаты налогов), какие платежи взымаются при постановке авто на учет? Заранее спасибо!

[Nat]

Сама из этих :hi: .
Льготы (освобождение) касаются только госпошлины. Всё остальное - вместе со всеми в едином порыве no:

[Luka]

Сама из этих :hi: .
Льготы (освобождение) касаются только госпошлины. Всё остальное - вместе со всеми в едином порыве  no:

Если быть точнее то льготы касаются только транспортного сбора. :dollar:

[Nat]

Да нет, я и транспортный всегда плачу... no:

[Luka]

Да нет, я и транспортный всегда плачу...  no:

Льгота распространяется на владельцев легковых автомобилей с двигателем обьемом до 2500 куб.см.

[Nat]

Т.е. транспортный сбор в указанных пределах литража не платится ВООБЩЕ??? :o
Уточню, у меня нач. МРЭО знакомый... :ofiget:
А откуда информация?

[Luka]

Совершенно верно не платиться. no:

[CHE]

Транспортный сбор, или как говорят "налоговая мощность" для 2 кат. при объеме до 2,5л(включительно), для 1 ТС не платиться АДНАЗНАЧНА. Я за 19 лет не платил ни разу. За остальные ТС нада платить на обчих основаниях.
Интересовали платежи при ПОСТАНОВКЕ на учет.

[Luka]

105 грн.-експертиза
330 грн.-регистрация,тех.паспорт,номера
3% от стоимости авто в пенсионный фонд :dollar:
60 грн.-тех.осмотр

[CHE]

Благодарю! И еще маленьий довопрос: стоимость машины определяется по договору к/п, или при постановке на учет по таблицам/ отфанаря? Имеется ввиду стоимость для уплаты 3%.

[Рыбка]

ВДРУГ КОМУ ПРИГОДИТЬСЯ! :)

Порядок сплати громадянами податку з власників транспортних засобів

Щороку частка податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, який сплачується громадянами, зростає, а в 2006 р. вона становила близько 55 % загальної суми коштів від цього податку.

Значна частина надходжень, з яких формуються спеціальні дорожні фонди обласних бюджетів, забезпечується власниками легкових автомобілів, мотоциклів, а також вантажівок, які з кожним роком все більше придбавають фізичні особи.

Який порядок сплати у 2007 р. податку з власників транспортних засобів, що з цього питання необхідно знати громадянам – власникам автомототранспорту, розглянемо у цій статті.

Відповідно до Закону № 1963-XII платниками податку є, зокрема, громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів, або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, а об'єктами оподаткування є транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми під відповідним кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), зазначені у ст. 2 цього Закону.

Найчастіше у власності фізичних осіб знаходяться легкові автомобілі (код 8703), вантажні автомобілі (код 8704), мотоцикли (код 8711), рідше – трактори (код 8701), автобуси (код 8702) та окремі водні транспортні засоби (код 8903). Всі ці транспортні засоби відповідно до ст. 2 Закону № 1963-XII є об'єктами оподаткування.

Ставки щодо сплати податку встановлено ст. 3 Закону № 1963-XII. Вони визначені залежно від кодів УКТ ЗЕД у гривнях зі 100 куб. см об'єму двигуна для транспортних засобів, обладнаних двигуном внутрішнього згоряння. Для транспортних засобів, обладнаних електродвигуном, вони визначаються також у гривнях з 1 кВт (Вт – одиниця виміру потужності електродвигуна, літера «к» означає 10 у степені 3, 1 кВт = 1000 Вт). Для водних транспортних засобів ставки визначено у гривнях зі 100 см довжини водного транспортного засобу.

Зазначеним Законом не передбачено прогресивного оподаткування транспортних засобів, оскільки останні мають незмінний об'єкт оподаткування (об'єм циліндрів або потужність двигуна, чи довжину транспортного засобу) і тверді ставки податку на рік (зі 100 куб. см. об'єму циліндрів двигуна або з 1 кВт потужності двигуна, або зі 100 см довжини транспортного засобу) залежно від виду транспортного засобу.

Ставки для деяких груп диференціюються залежно від об'єму двигуна. Чим більше об'єм двигуна, тим вища ставка. Цим досягається принцип справедливості: чим більше об'єм двигуна, тим потужніший транспортний засіб, тим він дорожчий і більший за габаритами і, зрозуміло, більше зношує покриття доріг.

Відповідно до ст. 5 Закону № 1963-XII фізичні особи – власники транспортних засобів повинні сплачувати податок з власників транспортних засобів перед першою реєстрацією в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд.

Фізичні особи – платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній рік (у разі здійснення сплати) та за поточний рік, а платники, звільнені від сплати цього податку, – відповідний документ, що дає право на користування пільгами (перелік громадян, що мають право на пільгу, наведений у пунктах «а» та «б» ст. 4 Закону № 1963-XII).

У зв'язку з цим виникає багато запитань щодо вимог закону відносно документів про сплату податку при знятті з обліку транспортного засобу, а саме за який період необхідно сплатити податок у даній ситуації. При знятті з обліку транспортного засобу податок має сплачуватися за кількість місяців поточного року, протягом яких транспортний засіб був зареєстрований, включаючи місяць зняття з обліку. Наприклад, якщо фізична особа знімає транспортний засіб з обліку в лютому – необхідно пред'явити квитанцію про сплату податку за попередній рік, якщо автомобіль був зареєстрований в попередньому році, та за два місяці поточного року, протягом яких транспортний засіб був у власності. Платники податку, звільнені від сплати цього податку, повинні надати відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Якщо громадянин – власник транспортного засобу має право на пільгу, для її отримання йому необхідно пред'явити органам, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію та технічний огляд транспортних засобів, відповідний документ, який підтверджує це право. Лише в такому випадку власник транспортного засобу звільняється від сплати податку як за поточний рік, так і за попередні роки, якщо зазначений транспортний засіб протягом цього періоду був зареєстрований на його ім'я.

Відповідно до ст. 4 Закону № 1963-XII від сплати податку звільняються:

інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя ст. 12 Закону № 796-XII), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі на променеву хворобу внаслідок Чорнобильської катастрофи, – категорія 1;

учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:

з моменту аварії до 01.07.86 р. – незалежно від кількості робочих днів;

з 01.07.86 р. по 31.12.86 р. – не менше 5 календарних днів;

у 1987 р. – не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;

евакуйовані у 1986 р. із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);

особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, – категорія 2;

особи, зазначені у пунктах 3 і 4 ст. 14 Закону № 796-XII, до їх відселення та протягом трьох років після переселення із зони гарантованого добровільного відселення чи зони посиленого радіоекологічного контролю, а саме:

учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:

у зоні відчуження з 01.07.86 р. по 31.12.86 р. – від 1 до 5 календарних днів;

у зоні відчуження в 1987 р. – від 1 до 14 календарних днів;

у зоні відчуження в 1988–1990 р. – не менше 30 календарних днів;

на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві – не менше 14 календарних днів у 1986 р., а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які:

постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 01.01.93 р. прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій;

постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01.01.93 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років, – категорія 3;

особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 01.01.93 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, – категорія 4.

Підставою для надання пільг особам, зазначеним у пунктах 1 і 4 ст. 14 Закону № 796-XII (зі змінами та доповненнями) (до зазначених осіб відносяться громадяни, віднесені до категорій 1 та 4), є посвідчення1 встановленого зразка;

(1 Посвідчення, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.97 р. № 51.)


особи, зазначені у статтях 4–11 Закону № 3551-XII.

Стосовно осіб, зазначених у статтях 4–11 Закону № 3551-XII, то у зв'язку із введенням з 01.01.94 р. у дію цього Закону до виготовлення нових бланків посвідчень ветеранів війни Міністерство соціального захисту України і Генеральний штаб Збройних сил України спільним листом від 20.12.93 р. № 05-250/4-04, від 23.12.93 р. № 115/5/8978 визначили Перелік документів, що підтверджують право на пільги, передбачені цим Законом, та на підставі одного з яких вони надаються.

Відповідно до постанови № 302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551-XII, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Згідно з цією постановою посвідчення ветеранам війни (учасникам бойових дій, інвалідам війни, учасникам війни), особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551-XII, та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, видаються на підставі одного з документів, зазначених у вищевказаному Переліку спільного листа Мінсоцзахисту України та Генерального штабу Збройних сил України.

Оскільки згідно з постановою № 302 посвідчення інвалідів війни, учасників війни та прирівняних до них осіб, видані відповідними органами колишнього СРСР, союзних республік, які існували на його території України та інших незалежних держав, що утворилися на його території, за зразками, що діяли на 01.01.92 р., залишаються на збереженні у ветеранів війни, то у випадку, якщо ці громадяни не отримали відповідних нових посвідчень, пільги зазначеним громадянам можуть надаватися на підставі одного з документів, перелічених у вищезазначеному спільному листі Мінсоцзахисту України та Генерального штабу Збройних сил України.

Особам, які мають право на отримання кількох посвідчень відповідно до Закону № 3551-XII, видається лише одне посвідчення за їх вибором.

У разі виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус, визначений цим Законом, посвідчення вилучається органом, який його видав.

Особи, зазначені в статтях 6 і 8 Закону № 3721-XII (ветерани праці та особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною).

Відповідно до Закону № 3721-XII такими визнаються громадяни, які сумлінно працювали в народному господарстві, державних установах, організаціях та об'єднаннях громадян, мають трудовий стаж (35 років – жінки і 40 років – чоловіки) і вийшли на пенсію, а також інші громадяни, які визнаються ветеранами праці згідно із підпунктами «а», «б» і «в» цієї статті (громадяни, яким призначено пенсії на пільгових умовах; пенсіонери, нагороджені медаллю «Ветеран праці»; інваліди I і II груп, які одержують пенсії по інвалідності, загальний трудовий стаж яких становить не менше 15 років).

Особами, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, вважаються Герої Соціалістичної Праці та повні кавалери ордена Трудової Слави (документи, які підтверджують присвоєння звання Героя Соціалістичної Праці та повних кавалерів ордена Трудової Слави та засвідчують особу нагородженого – книжка Героя Соціалістичної Праці, орденська книжка).

Щодо можливості віднесення ветеранів військової служби до ветеранів праці, то відповідно до роз'яснення Правового управління Міністерства оборони України (лист від 13.04.2000 р. № 204/2/507) при вирішенні цього питання слід керуватися ст. 6 Закону № 3721-XII.

Таким чином, якщо ветеран військової служби одночасно має трудовий стаж, передбачений у ст. 6 цього Закону (тобто до вступу на військову службу чи після звільнення в запас або відставку працював у вищезазначених установах та організаціях), то він може бути визнаний у встановленому порядку ветераном праці та користуватися відповідними пільгами.

Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчення і нагрудного знака «Ветеран праці», затвердженого постановою № 521, документом, що підтверджує статус ветерана праці, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації, є відповідне посвідчення.

Обчислення трудового стажу, необхідного для визнання громадян ветеранами праці, здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1788-XII.

Посвідчення і нагрудний знак видаються ветеранам праці за місцем проживання органами, що призначають пенсії (для військових пенсіонерів – військовими комісаріатами).

Інваліди незалежно від групи інвалідності (особи зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводять до обмеження життєдіяльності та необхідності в соціальній допомозі і захисті). Підставою для надання пільги є пенсійне посвідчення або довідка лікарняно-трудової експертної комісії.

Що стосується питань, які виникають при розгляді можливості надання пільги одному з батьків, які доглядають дитину-інваліда або інваліда з дитинства, забезпечення автомобілем здійснюється відповідно до постанови № 999. Забезпечення автомобілями інвалідів за місцем проживання і реєстрації здійснюється Мінпраці та соцполітики Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської і управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрацій1*.

Підставою для забезпечення інвалідів автомобілями є висновок обласної, центральної міської у містах Києві та Севастополі, республіканської в Автономній Республіці Крим медико-соціальної експертної комісії про наявність у інваліда медичних показань для забезпечення автомобілем.

Перелік медичних показань для забезпечення інвалідів автомобілями затверджується Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Мінпраці та соцполітики України.

Після закінчення експлуатації без права продажу, дарування і передачі іншій особі інвалід може користуватися цим автомобілем до одержання нового. Інвалід, законний представник дитини-інваліда отримує автомобіль на десятирічний строк без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. Після закінчення зазначеного строку інвалід може користуватися таким автомобілем до отримання нового. Реєстраційні документи на автомобіль оформляються на інвалідів, а дітям-інвалідам – на їх законних представників.

У реєстраційних документах на автомобіль підрозділом МВС робиться відмітка про видачу автомобіля головним управлінням соціального захисту, передачу права керування автомобілем члену сім'ї (у разі потреби), а також про заборону відчуження автомобіля.

Отже, якщо автомобіль видано для обслуговування інваліда одному з батьків, які доглядають дитину-інваліда або інваліда з дитинства, то за наявності у такого інваліда документа, що підтверджує інвалідність, довідки про медичні показання для забезпечення автомобілем з ручним або із звичайним керуванням та висновку щодо протипоказань на керування транспортними засобами, податок з власника такого транспортного засобу не справляється.

Пільги відповідно до пунктів «а», «б» ст. 4 Закону України № 1963-XII надаються зазначеним у цих пунктах категоріям громадян відносно одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 750 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м.

Отже, пільга фізичним особам щодо сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів надається визначеним у пунктах «а» і «б» ст. 4 Закону № 1963-XII категоріям громадян за один легковий автомобіль або мотоцикл чи човен моторний, що відповідають вказаним у ст. 4 Закону № 1963-XII параметрам (умовам).

Пільг для громадян, котрі мають у власності інші, ніж зазначено в ст. 4 Закону № 1963-XII, транспортні засоби Закон не передбачає, тому такі громадяни повинні сплачувати податок у порядку і розмірах, установлених цим Законом.

Крім того, громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі (код 8703), з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, взяті на облік в Україні до 1990 р. включно, та вантажні автомобілі (код 8704) з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. см до 1990 р. випуску включно, звільняються від сплати податку на 50 % щодо одного із зазначених автомобілів.

Для отримання пільги потрібно, щоб легковий автомобіль було зареєстровано в Україні до 1990 р. включно. Якщо легковий автомобіль до 1990 р. в Україні не обліковувався, а був увезений та зареєстрований, наприклад, у 1994 р., то власнику такого автомобіля не надається право на пільгу. Пільга надається останньому власнику легкового автомобіля, якщо цей автомобіль до 1990 р. включно було зареєстровано в Україні за будь-яким власником. Щодо вантажних автомобілів, то зазначена пільга надається незалежно від країни виробництва та дати реєстрації такого транспортного засобу в Україні.

Слід зазначити, що вказана пільга надається щодо одного легкового автомобіля або одного вантажного автомобіля за вибором платника податку.

Пільги, визначені ст. 4 Закону № 1963-XII, не поширюються на транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, крім легкових автомобілів для інвалідів (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України.

Закон 1963-XII також передбачає, що органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень мають право приймати рішення щодо звільнення від сплати податку осіб, які мають посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, щодо одного легкового автомобіля (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного вантажного автомобіля (код 8704) з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. см на одну особу, крім транспортних засобів, які вперше реєструються в Україні.

Отже, для громадян, у власності яких знаходяться транспортні засоби, які відповідно до чинного законодавства повинні проходити державний технічний огляд в 2007 р., граничний термін сплати податку з власників транспортних засобів – 30 червня 2007 р. (субота).

Таким чином, коли для транспортного засобу передбачено термін проходження техогляду – один раз у два роки, в 2007 р. громадяни – власники транспортних засобів зобов'язані пред'явити органу, який проводить технічний огляд транспортного засобу, квитанцію про сплату податку з власників транспортних засобів за рік, який передує технічному огляду (2006 р.), та за рік, в якому проходить технічний огляд (2007 р.), або за два роки разом, а платники, звільнені від сплати цього податку, – відповідний документ, що дає право на користування пільгами. В інших випадках, коли відповідно до чинного законодавства передбачено щорічне проходження технічного огляду транспортного засобу, громадяни повинні пред'явити квитанцію про сплату податку з власників транспортних засобів з річною сумою податку.

У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

У разі викрадення транспортного засобу податок його власником не сплачується, якщо факт викрадення підтверджується відповідними документами органів, якими порушено відповідну кримінальну справу.

Якщо право користування транспортним засобом передано фізичною особою за дорученням іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації транспортного засобу.

Стаття 6 Закону 1963-XII передбачає, що податок з власників транспортних засобів за транспортні засоби, які реєструються протягом року фізичними особами, обчислюється в порядку, аналогічному для юридичних осіб. Тобто при сплаті податку за придбані протягом року транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок потрібно обчислювати пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. Таким чином, при купівлі та реєстрації в жовтні автомобіля, який вже був зареєстрований в Україні, податок необхідно сплатити за 3 місяці, а у випадку першої реєстрації в Україні в цьому місяці, необхідно сплатити суму податку за рік. Слід зауважити, що перерахування податку в разі зняття з експлуатації фізичною особою протягом року транспортного засобу даним законом не передбачено.

При сплаті податку з власників транспортних засобів при першій реєстрації, реєстрації, перереєстрації та технічному огляді слід приділити увагу правильному заповненню доручення на переказ готівки (квитанції) в установах банку. Щоб уникнути в подальшому непорозумінь з податковими органами, необхідно без помилок, правильно зазначити такі реквізити:

розрахункові рахунки відділень державного казначейства за місцем проживанням фізичної особи (транспортний засіб реєструється за місцем проживання фізичної особи і в свідоцтві про реєстрацію зазначається адреса місця проживання власника. В разі зміни місця проживання необхідно перереєструвати транспортний засіб);

прізвище, ім'я, по батькові;

адресу місця проживання фізичної особи (адресу зазначено в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу);

ідентифікаційний номер громадянина за ДРФО;

марка та модель транспортного засобу, об'єм циліндрів двигуна (довжина для водних транспортних засобів).

Нагадаємо, що відповідно до ст. 34 Закону № 3353-XII, який регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів – учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання, державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли усіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски.

Державна реєстрація і облік таких транспортних засобів здійснюються органами Державтоінспекції МВС України, а їх порядок установлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок реєстрації та обліку транспортних засобів, що здійснюється органами Державтоінспекції МВС України, затверджено постановою № 1388.

Державний технічний огляд транспортних засобів проводиться відповідно до Правил проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів, що затверджені постановою № 141 працівниками Державтоінспекції і представниками громадськості з метою перевірки їхньої справності, уточнення чисельності та приналежності, підвищення рівня технічного стану, запобігання злочинним посяганням на транспортні засоби.

Державний технічний огляд транспортних засобів проводиться комісіями за участі працівників Державтоінспекції, органів Міністерства оборони і представників громадськості з метою перевірки їхньої справності, уточнення чисельності та приналежності, підвищення рівня технічного стану, запобігання злочинним посяганням на транспортні засоби. Склад комісії затверджується районними державними адміністраціями.

Державний технічний огляд транспортних засобів провадиться на діагностичних станціях Державтоінспекції або на пунктах технічного контролю, організованих на територіях Державтоінспекції, в колективних гаражах чи в інших місцях, визначених Державтоінспекцією.

У 2007 р. технічному огляду підлягають:

легкові та вантажні автомобілі, мотоцикли, моторолери, причепи, напівпричепи установ і організацій, а також громадян (у разі використання їх у комерційних цілях);

автобуси, вантажні автомобілі, пристосовані для перевезення людей – два рази на рік, а в разі використання їх для надання послуг з перевезення пасажирів та спеціалізовані автомобілі для перевезення небезпечних вантажів – щокварталу;

легкові та вантажні автомобілі, автобуси, мотоцикли, моторолери, причепи, напівпричепи індивідуальних власників, рік випуску яких закінчується на непарну цифру, тобто автотранспортні засоби, остання цифра року випуску яких непарна.

Державний технічний огляд транспортних засобів у 2007 р. проводиться:

з 2 січня по 31 липня (для яких встановлено термін один раз на рік або на два роки);

з 2 січня по 31 липня та з 1 вересня по 30 листопада (для яких встановлено термін два рази на рік);

протягом попереднього кварталу (для яких встановлено термін щокварталу).

При технічному огляді транспортного засобу його власник пред'являє свій паспорт (підприємства, установи і організації – копію наказу про закріплення водія за транспортним засобом), реєстраційний документ, квитанції про сплату встановленої суми податку з власників транспортних засобів (документ, що засвідчує право на пільги або про звільнення від податку) та коштів за технічний огляд і талон про проходження технічного огляду. У водія також перевіряється наявність посвідчення водія на право керування відповідною категорією транспортних засобів і довідки про медичне обстеження на придатність до керування автотранспортом.

Плата за проведення технічного огляду транспортних засобів відповідно до постанови № 556 встановлена наказом № 549/333/147 і становить:

для автомобіля, автобуса – 7.50 грн.;

мототранспорту та причепів – 4.50 грн.

У разі перевірки технічного стану автотранспорту із застосуванням діагностичного обладнання і контрольно-вимірювальних приладів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху вартість вказаної послуги становить 34 грн.

У разі перевірки двигунів транспортних засобів на вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах з видачею екологічної картки – 11 грн.

Вартість талона про проходження техогляду становить 9 грн.

Технічний огляд транспортного засобу розпочинається з перевірки відповідності типу, марки, моделі, номерного знака, номерів шасі (рами), кузова і двигуна записам у реєстраційному документі. У разі виявлення розбіжностей або підробки цих номерів чи записів у реєстраційних документах і посвідченнях водіїв застосовуються заходи, передбачені чинним законодавством.

Технічний стан і обладнання транспортних засобів перевіряються на відповідність вимогам законодавства, правил, норм і стандартів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.

Відомості про результати технічного огляду транспортних засобів індивідуальних власників зазначаються на зворотному боці квитанції про сплату за технічний огляд.

Слід зазначити, що експлуатація транспортних засобів, які не пройшли технічного огляду у встановлені строки, забороняється зі зняттям номерного знака.

При неможливості подання транспортного засобу на місце технічного огляду (через несправність та з інших причин) у встановлений строк, його власник повинен подати комісії з проведення технічного огляду письмову заяву, здати номерний знак і пред'явити квитанції про сплату податку з власників транспортних засобів.

Особи, які експлуатують транспортні засоби, що не пройшли технічний огляду у встановлені строки, несуть адміністративну відповідальність згідно з чинним законодавством (відповідно до частини першої ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення за керування водіями транспортними засобами, що своєчасно не пройшли технічний огляд, судом загальної юрисдикції накладається штраф у розмірі від 1 до 2 неоподатковуваних мінімумів (17 – 34 грн.).

Реєстрація та перереєстрація транспортних засобів передбачають сплату податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом. Транспортний засіб, що належить декільком фізичним особам (співвласникам), право власності яких на цей засіб підтверджується відповідним документом, за письмовою згодою співвласників, справжність підписів яких засвідчено нотаріусом, реєструються за одним із них. У графі «Особливі відмітки» свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) щодо іншого співвласника робиться відповідний запис.

Транспортні засоби, що належать фізичним особам, реєструються за місцем їх постійного або тимчасового проживання.

За письмовою заявою власника транспортного засобу – фізичної особи про надання права керування цим транспортним засобом іншій фізичній особі (за умови пред'явлення документів, що посвідчують особу власника та цю особу) реєстраційно-екзаменаційним підрозділом Державтоінспекції видається тимчасовий реєстраційний талон на термін, зазначений у заяві. При цьому в графі «Особливі відмітки» тимчасового реєстраційного талона робиться запис «Дійсний до ___________ за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу /технічного паспорта/серія _______ № _______». Заява подається власником транспортного засобу особисто або уповноваженою ним особою.

Власники транспортних засобів – юридичні та фізичні особи або їх представники зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів (перереєстрації). Термін реєстрації може бути продовжено у разі неможливості власника транспортного засобу (хвороба, відрядження, інші поважні причини) вчасно її здійснити.

Експлуатація транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, а також без номерного знака «Транзит» забороняється.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення за керування водіями транспортними засобами, які не зареєстровані (перереєстровані) у встановленому порядку, з підробленими номерними знаками, без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу, з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандарту, з умисно прихованим номерним знаком судом загальної юрисдикції накладається штраф у розмірі від 2 до 5 неоподатковуваних доходів громадян (34 – 85 грн.).

Транспортні засоби, що належать іноземним громадянам та особам без громадянства, які їдуть в Україну на відпочинок за путівками чи на лікування, що підтверджується відповідними документами, тимчасовій реєстрації в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції на підтверджений Держмитслужбою термін не підлягають. Зазначений термін повинен бути не менший ніж термін дії путівки або іншого документа (з урахуванням часу перебування в дорозі).

Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Держпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна і має відповідні документи, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не приймаються до реєстрації транспортні засоби, зібрані (складені) з вузлів та агрегатів серійних транспортних засобів без дотримання вимог Закону України «Про дорожній рух».

Правомірність придбання транспортних засобів, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.

Реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків, а також внесення в установленому порядку платежів за огляд транспортних засобів, реєстрацію, перереєстрацію та зняття їх з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків. Реєстрація транспортних засобів скасовується в разі встановлення факту, що документи, які посвідчують особу власника, підтверджують правомірність придбання транспортного засобу або право на користування та розпорядження ним, є фіктивними чи підробленими. Реєстрація транспортних засобів також скасовується у разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів його вузлів та агрегатів.

Перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі зміни їх власника, місця стоянки, місцезнаходження, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичної особи, яка є власником транспортного засобу, а також кольору, марки або моделі транспортного засобу внаслідок переобладнання чи заміни двигуна або кузова, інших вузлів та агрегатів, що мають ідентифікаційні номери.

Перереєстрація транспортних засобів проводиться працівниками реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції при зміні реєстраційних даних, які зазначені у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, з урахуванням вимог Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок.

У разі перереєстрації транспортного засобу свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) підлягає заміні на загальних підставах.

При зміні прізвища, імені чи по батькові власника транспортного засобу (фізичної особи), або зміні місця проживання у межах території обслуговування реєстраційно-екзаменаційними підрозділами Державтоінспекції проводиться перереєстрація засобу із заміною свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) на підставі копій документів, що підтверджують зміни.

Оскільки у разі відсутності документів про сплату податку реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не повинні проводитися, органи реєстрації та проведення технічного огляду (Деравтоінспекція, Держтехнагляд України, Держфлотнагляд України) повинні контролювати сплату податку перед проведенням технічного огляду, реєстрацією та перереєстрацією транспортних засобів.

Станом на 1 вересня ДАІ, Держтехнагляд України, Держфлотнагляд України надають податковим органам списки громадян, транспортні засоби яких не пройшли техогляд у встановлені строки. На підставі цих даних податкові органи здійснюють заходи щодо стягнення податку, оскільки у ст. 6 Закону № 1963-XII зазначено, що у разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більше як за три попередніх роки.

Громадяни, які з будь-яких причин своєчасно не сплатили податок з власників транспортних засобів, притягуються податковим органом до сплати після перевірки, прийняття відповідного рішення-повідомлення та узгодження податкового зобов'язання.

Після отримання громадянином податкового рішення-повідомлення про нарахування податку, податкове зобов'язання повинно бути сплачено протягом десяти календарних днів від дня отримання такого повідомлення.

У разі коли платник не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги та застосовує такі санкції:

за прострочення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу (податкове зобов'язання, включаючи суму штрафних санкцій за їх наявністю, узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання) відповідно до пп. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону № 2181-III нараховується пеня у розмірі 120 % річних облікової ставки Нацбанку України, що діє на день виникнення податкового боргу (його частини) або на день його (його частини) погашення (залежно від того, яка величина є більшою), за кожен календарний день прострочення у його сплаті.

За несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом № 2181-III, платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, – у розмірі 50 % погашеної суми податкового боргу.



Анатолій Цебенко
Начальник відділу адміністрування
майнових податків Департаменту
оподаткування фізичних осіб ДПА України

Павло Рябокляч
Головний державний податковий ревізор-інспектор


«Вісник податкової служби України», лютий 2007 р., № 7 (434), с. 59 (www.visnuk.com.ua)

Дата підготовки 14.02.2007
Журнал «Вісник податкової служби України»

____________

До відома


Примітки до статті...


1* Як зазначає ДПАУ, проведення перевірок цільового використання гуманітарної допомоги отримувачами (набувачами) повинно провадитися згідно з вимогами Закону «Про гуманітарну допомогу» та Закону «Про державну податкову службу в Україні». При цьому якщо інвалід (набувач) помер до набрання чинності постанови Кабміну від 19.07.2006 р. № 999 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», то такий автомобіль відповідно до п. 37 попереднього Порядку забезпечення інвалідів автомобілями залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення, в іншому випадку, після смерті інваліда автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту населення (лист від 15.05.2007 р. № 9577/7/23-5017).

*******

До речі, варто зазначити, що ДПАУ звертає увагу платників транспортного податку на те, що податок з власників транспортних засобів на транспортні засоби, що ввозяться на митну територію України з метою вільного використання та вперше реєструються в Україні, справляється за ставками, чинними на день реєстрації цих транспортних засобів, з урахуванням строку їх використання, незалежно від дати ввезення транспортного засобу на митну територію України та дати проведення митного оформлення (листи від 28.02.2007 р. № 898/к/17-0315 та від 15.06.2007 р. № 3001/о/17-0315).

ЛІГАБізнесІнформ
українська Мережа ділової інформації
www.liga.net

[danyur]

Благодарю! И еще маленьий довопрос: стоимость машины определяется по договору к/п, или при постановке на учет по таблицам/ отфанаря? Имеется ввиду стоимость для уплаты 3%.

При МРЕО есть эксперт-оценщик, который определяет рыночную стоимость авто, для вычисления этих самых 3 % исходя из марки, и года выпуска, у него для этого есть соотв- е таблицы
при этом его оценка, может сильно отличатся (как правило в большую сторону) от той суммы, за которую Вы реально купили авто.

[CHE]

Вроде все панятно. Нужно пообчацца с оценщиком наедине.........
Всем спасибо!

[Luka]

При МРЕО есть эксперт-оценщик, который определяет рыночную стоимость авто, для вычисления этих самых 3 % исходя из марки, и года выпуска, у него для этого есть соотв- е таблицы
при этом его оценка, может сильно отличатся (как правило в большую сторону) от той суммы, за которую Вы реально купили авто.

Не забываете что оценив авто у комерческого оценщика вам надо будет заверить эту стоимость у експерта криминалиста.да исама стоимость оценки резко отличается. :dollar: